форма звертання

См. также в других словарях:

• форма — и, ж. 1) Обриси, контури, зовнішні межі предмета, що визначають його зовнішній вигляд. || мн. Обриси частин людського тіла, людської фігури. 2) Пристрій, шаблон, за допомогою якого чому небудь (перев. якійсь масі) надають певних обрисів, якогось… …   Український тлумачний словник

• брате! — Форма звертання до ченця, священнослужителя до іншого священнослужителя чи до вірного, вірного до вірного …   Словник церковно-обрядової термінології

• паніматко! — Форма звертання до дружини священнослужителя, причетниці тощо …   Словник церковно-обрядової термінології

• сестро! — Форма звертання до черниці …   Словник церковно-обрядової термінології

• аспан — Аспан: (зам. васьпан, ваша панська честь) форма давнього шляхетського звертання, титулування [II] (замість «васьпан», «ваша панська честь») форма давнього шляхетського звертання (титулування) [III] вашець (шаноблива форма звертання) [16] Аспан з… …   Толковый украинский словарь

• пан — I а, ч. У давньогрецькій міфології – бог лісів; пізніше – покровитель пастухів, мисливців, рибалок, бджолярів; у римській міфології – Фавн. II а, ч. 1) Поміщик у старих Польщі, Литві, дореволюційних Україні та Білорусі. || перен., ірон., зневажл …   Український тлумачний словник

• пані — невідм., ж. 1) Заміжня поміщиця в старих Польщі, Литві, дореволюційних Україні та Білорусі. || перен., ірон., зневажл. Жінка, яка вирізняється розбещеною поведінкою, нетрудовими звичками, підкреслено витонченими манерами і т. ін. 2) Особа жіночої …   Український тлумачний словник

• пані — I невідм. (увічлива форма звертання / називання стосовно до осіб жіночої статі), добродійка, панія; пані[ь]матка (увічлива форма звертання до господині, молодших жінок до старших, чоловіків до жінок) II ▶ див. дружина I, жінка 1) …   Словник синонімів української мови

• мой — Мой: вигук при звертанні до рівних або нижчих [5;10;7;XII ] неозначена форма звертання: чоловіче, хлопче, жінко тощо [IV] своєрідне звертання, вигук [I] мой (21, 379) – “гей, ти” …   Толковый украинский словарь

• бути — теп. ч. усіх осіб одн. і мн.; має форму є, рідше єсть, арх. 2 ос. одн. єси, 3 ос. мн. суть; мин. ч. був, була/, було/; мн. були/; недок. 1) Існувати. •• Бу/дьмо! традиційний тост за частування вином, горілкою. 2) Уживається на означення наявності …   Український тлумачний словник

• дозволяти — я/ю, я/єш, недок., дозво/лити, лю, лиш, док. і перех., з інфін. 1) Давати згоду, дозвіл, право на здійснення чого небудь. •• Дозволя/ти (дозво/лити) собі/ а) (перев. із сл. забагато, занадто і т. ін.) поводити себе не зовсім пристойно,… …   Український тлумачний словник